поруч

1) присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. || Безпосередньо один коло одного. || у знач. присудк. сл. || перев. у сполуч. зі сл. бути, йти, виступати, перен. Разом, спільно.

2) у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. "з" або з род. в. без прийм. Указує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимсь, чимсь; біля, коло. || Уживається на позначення невеликої відстані від чого-небудь. || тільки з оруд. в. та прийм. "з", рідко. Указує на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно, поряд.